Анкета 1. ПІП дитини ____________________________________________________ 2. Дата народження , скільки повних років _____________________________ 3. ПІП батька, вік, місце роботи, тел.._________________________________
Психопрофилактические и коррекционные сказки для школьной адаптации
- Сказки для школьной адаптации - Сказки об отношении учеников к вещам - Сказки об отношении учеников к урокам, к знаниям - Сказки о здоровье и о том, как стать большим - Сказки о школьных конфликтах
Жили-были... Каждый ребенок слышит эти слова с удовольствием, теплотой и надеждой на что-то новое, интересное. Сказки рассказывают мамы, бабушки, воспитатели в детском саду. Дети выбирают удобную позу, прижимаются к любимым взрослым или к мягким, пушистым игрушкам и слушают сказки, рассказы, истории. Для школьников такие приятные вечера часто остаются в памяти как воспоминание о беззаботном детстве. Родители все реже читают детям вслух. Школьники читают сами, и, скорее всего, не сказки, а программные произведения. Но бывают моменты, когда хочется вернуться в мир детства, вновь почувствовать теплоту и единство семьи. Предлагаемые тридцать "лесных" сказок раскрывают пять основных тем для первоклассников, старших дошкольников и для учеников начальной школы: адаптация к школе; отношение к вещам; отношение к урокам; школьные конфликты; отношение к здоровью. Эти сказки решают дидактические, коррекционные и терапевтические задачи, развивают воображение и мышление.
• Прізвище, ім.’я, по-батькові учителя • Предмет викладання • Стаж роботи • Категорія, звання • Педагогічне кредо • Назва навчального закладу • Система або технологія, в якій працює педагог
II розділ. Освіта • Назва навчального закладу, рік його закінчення, спеціальність • Назва курсу, рік проходження курсової підготовки, заклад • Свідоцтва, сертифікати і дипломи, які підтверджують проходження курсової підготовки.......................................................................................
До Вашої уваги пропоную сценарій виховного заходу «Поговоримо про прекрасне» для учнів 4-го класу, який може бути використаний як літературно-музична виховна година з метою збагачення духовності дітей і розвитку їх моральних якостей через формування поняття «прекрасного».
Готуючись до свята , учні малювали роботи (за бажанням з рідними) на тему «Асоціації прекрасного». Ці роботи прикрасили стіни актової зали, в якій проходив захід. Усе свято проходило на фоні релаксаційної музики «Енергія думки. Енергія любові», яка співзвучна з моментами пробудження природи.
Усна народна творчість усіх народів нерозривно пов'язана з обрядом і міфом. Певну частину її становить обрядовий фольклор (тобто примовляння, закликання, пісні), який виконувався під час святково-обрядових дійств і органічно вплітався в саму структуру обряду. Для обряду характерні повторюваність і символічність (наприклад, “засівання” на Новий рік символізує майбутню сівбу і багатий урожай і т.п.).
У давніх слов'ян рік починався весною, березневе літочислення зберігалося до 1409 року. (За цим літочисленням Нестор – літописець розпочав “Повесть временных лет”). У свідомості давнього землероба новий трудовий рік починався з відродження навколишньої природи, із пробудженням матері-землі від зимового сну, з першою оранкою і сівбою. Весну зустрічали радісно і пишно, з піснями, танцями, іграми. Ці пісні називали веснянками. Існують і паралельні назви: в Галичині – гаївки, гагілки, на Поліссі – маївки, магівки, на Волині – рогульки. Гаївки в західних областях України називають ігрові і танкові дії, що співаються переважно на Великодні свята, а також увесь фольклорно-етнографічний комплекс весняного свята. Назва ж “веснянка” об'єднує всі пісні, які співають на вулиці, на вигоні за селом від ранньої весни аж до зелених свят. Одним з найцікавіших звичаїв стародавніх слов'ян, а в першу чергу наших предків, є закликання весни. Народна уява створила поетичний образ весни у вигляді дівчини – “паняночки”, що “десь у садочку шиє сорочку”, а інколи і у вигляді молодиці, що вже має або повинна мати дочку: Ой весна, весна та весняночка, Ой, де ж твоя донька, та паняночка… Вона, ця вродлива дівчина або молодиця, дуже багата, від неї люди сподіваються щедрих дарів, а тому й виглядають її рано-вранці, до схід-сонця: вибігають на горби, стають на воротях, лізуть на дах комори чи клуні – запрошують, закликають її піснями:
Новий рік – до весни відлік. На Новий рік прибавилося дня на заячий скік. Сонце блищить, а мороз тріщить. Холод не брат, а завірюха не сестра. Мороз не вітчим, а холод не мачуха. Зимова днина така: сюди тень, туди тень – та й минув день. Зимове сонце, як мачуха – світить та не гріє. Якби не зима, то й літо було б довше. Синиця пищить – зиму віщить. На Михайла зима саньми приїхала. Січень снігом січе, а мороз вогнем пече. Січень без снігу – літо без хліба. У січневу холодну добу пам'ятай про худобу. Січень наступає – мороз людей обнімає. Січень січиться, а ти до печі тулися. Січень з груднем прощається, а на лютий очі косує. Січню морози, а лютому – хурделиці. Сичи – не сичи, коли я на печі. Січень січе та морозить, а ґазда з лісу дрова возить. У січні вночі панують сови та сичі. Сніг, завірюха – то зима біля вуха. Січень стрибнув на поріг курячим скоком. Сніг, а не лід, заячий лишає слід.
