В одному густому лісі жили зайчата,
Дружні, веселі маленькі звірята.
Зайчата любили розважатись,
З ранку до вечора на гойдалці гойдатись.
А ще гучно били в барабан, дули в трубу:
- Бам - бам - бам!
- Бу – бу – бу!
Уявляєте, скільки шуму від них,
Від маленьких зайченяток таких?
А неподалік від зайчикової хати
Жив ведмедик волохатий.
Ні з ким ведмедик не дружив,
Ніхто йому не треба!
“Я б сам у лісі цьому жив!
Прогнати усіх треба!
Спочатку за пташок візьмусь,
А потім і до зайців доберусь.
Я не люблю пісень і сміх,
Повиганяю геть усіх!”
Сказавши це, рогатку взяв
Й стріляти у пташок почав.
Образились птахи і з лісу полетіли.
І все пісень своїх співати не хотіли.
А зайці на галяві грались,
Стрибали, весело змагались.
Ведмедик палицю узяв
Іі виганяти зайців став.
“А ну пішли, вухаті!” – закричав,
І г
...
Читати далі »