В основі гуманно- особистісної педагогіки лежать припущення, а саме: • визнається реальність,дійсність Вищого Світу, Вищої Сили, Бога, Абсолюта, Творця; • визнається безсмертя душі людини, її спрямованість до вічного вдосконалення і зросту; • земне життя приймається як відрізок шляху вічного вдосконалення і зросту душі людини. З цих припущень випливають висновки по відношенню суті дитини, суті людини: • кожна дитина(людина) є явищем в нашому земному житті; • кожна дитина є носієм свого призначення на Землі, своєї місії; • в кожній дитині міститься неорганічна енергія його духу. Поряд з духовною природою, душею, дитина є носієм своєї земної природи, яка проявляє себе в дитині в трьох основних силах: прагнення дитини до розвитку, до дорослішання, до свободи. Дитина - це єдине ціле зі своєю духовною і земною природою, в якому духовний початок веде земний. Школа ( з латинської «скале»)- сходинки для зросту душі і духовності людини. Найвищою сходинкою є Любов. Урок буде означати пошук в собі місії через і з допомогою Світла , тобто вищої мудрості, знань,досвіду,образів прекрасного, самого життя. Учитель буде означати душа, носій Світла, тобто вищої Божественої мудрості, знань,життя. Гуманний мислиться як звичайна, смертна людина, шукаюча в собі безсмертя, тобто свій зв’язок з Творцем, з Вищим. Якщо все це вище сказане учитель розуміє і приймає як своє, він уже на шляху гуманного вчителя. Як же вирощувати в собі гуманного вчителя? Перше, що спало на думку,- притча Ш.О. Амонашвілі « Дайте мне дар ваш»: В результаті проведеної педради вчителі прийшли до висновку: щоб сіяти добро в учнях, треба, щоб ті відкрили їм свої Серця. Але як цього досягнути? - Може наука допоможе?- і відправились на курси підвищення кваліфікації. Озброївшись принципами, методами, формами навчання, застосувавши їх на практиці, не досягли успіху. Діти не відкрили їм свої Серця. - Не вистачає психологічних знань!- вирішили вони і отримали другу спеціальність. Але і це не допомогло. - Мабуть, Захід допоможе. Запросили з-за океану спеціалістів з « нових технологій освіти», які навчили суперсучасним « інтерактивним технологіям».Але і вони не спрацювали. Засумували вчителі, не можуть знайти шлях до Сердець своїх учнів, щоб сіяти в них сім’я добра. - Можливо, врятує Мудрість?- і звернулися до Мудреця. Мудрець вислухав їх і попросив в обмін їхній дар. Він сказав: - Если у кого есть раздражение, дай мне раздражение. Если у кого есть гнев, дай мне гнев. Если у кого есть жестокость, дай мне жестокость. Если у кого есть грубость, дай мне грубость. Если у кого есть сомнение, дай мне сомнение. Если у кого есть ненависть, дай мне ненависть. Если у кого есть злоба, дай мне злобу. Если у кого есть страх, дай мне страх. Если у кого есть предательство, дай мне предательство. … … … суеверие, саранчу мыслей, пригоршню дурных привычек. Итак, я принял все пороки вашего Сердца, и оно становится чистым. И открываю Вам Мудрость: путь к Сердцу ученика есть чистое Сердце учителя. В цій притчі я впізнала себе серед отих вчителів, які шукали шлях до Сердець дітей. Як і вони, я пройшла усі етапи і з методами, і з новітніми технологіями, і звернулась я до Всевишнього словами власної молитви: Боже, вибач, я Тебе любила. І люблю не менше, ніж колись. Вірила тобі, жалілась, довіряла таїни свої. Я іду до Тебе, Боже, дуже швидко я іду. Промайнуть турботи, може ,спокій в Тебе я знайду. Вірю в силу лиш твою я, у твою любов і чистоту, В твоє чисте безкористя, Мудрість вічну і просту. Дай же, Боже, хоч частинку тої Мудрості мені. Це для мене соломинка у непростому житті. Дуже хочу розмовляти із Тобою віч-на-віч. Нікого порад питати, я говорю- Ти мовчиш. Дуже ми не досконалі- твої діти- грішники, Грішна й я, і це Ти знаєш,Ти прости мені гріхи. Мої дії йдуть від Серця , за покликанням Душі. Відчини до себе дверці, від лукавого спаси. Мій єдиний Ти Учитель, моя сила у Тобі. Поможи мені, Учитель, на Землі себе знайти. Після такого звернення зі мною почали відбуватися дивні речі: мене ніби щось вело до книгарень, де я купувала саме таку літературу,яка допомагала мені знаходити відповіді на давно турбуючі запитання. Це С.С. Коновалов « Книга, которая лечит. Исцеление души», Джозеф Мерфи « Сила вашого подсознания», В. Синельников « Возлюби болезнь свою»,Лиз Бурбо « Пять травм, которые мешают нам быть самим собой»,В. Мегре «Пространство любви» и « Энергия жизни»,П.Д. Дженкинс « Воспитание духовности у детей» и др. В моїй практиці з’явились нові уроки, яких діти дуже чекали. Це уроки самопізнання, на яких ми вчились любити себе, батьків, оточуючих, весь світ. Разом з батьками провели урок « У пошуках Щастя», як подарунок для рідних- свято « Поговоримо про прекрасне».На допомогу мені прийшов посібник Ю. Куклачова « Школа доброти». На таких уроках ми вчились писати вірші. Найбільш вдалим був про Любов. Любов- це життєва основа, це сила безмежна і щит. Людина,що любить,- щаслива,літає,росте і творить. Любити навколо все треба: і сонце,і ріки , й поля, І квіточки, й пташечку в небі, й людей всіх – так Бог нас навча. Чим більше в людині Любові,світліша й чистіша душа, І очі сіяють, мов зорі,і світло дарують вуста. Від нашої з вами любові сіятиме наша Земля. А зло утече, і дорогу Добру відкривають Серця. Отже, перший крок- чисте Серце. Другий крок- палаюче Серце. Серце- основа роботи з дітьми. Говорити і робити все стверджено з жаром, з захопленням сердечним, з твердою впевненістю. Вчитись слухати своє Серце. В Ш. О. Амонашвілі є безліч мудрих висловлювань про Серце: « Разум без сердца- слуга тьмы. Разум в лоне Сердца- слава Господня», « Пульс Сердца- ритм жизни. Стук Сердца- радость жизни. Молитва Сердца-защита жизни. Огонь Сердца- мощь жизни». Третій крок- благородне Серце. « Облагораживание собственного Сердца есть превращение его в Солнце, восход которого ждут все.Никто не в силах сделать твое Сердце Солнцем вместо тебя, но если ты устремишься сам, то в этом великом преобразовании Сердца в Солнце тебе помогут все: и люди, и вся Природа, и весь Космос».( Ш. О. Амонашвили « Как облагораживать Сердце»). Щоранку і щовечора я молюся Богу. Зранку- « Отче наш», « Молитва Оптинських Старців», вірш- молитва Сен- Жермена, а ввечері- молитва- подяка і всепрощення. Я-есмь Свет, Ты- Исус во мне. Освободи мое сознание навеки. Фиолетовое пламя, сияй всегда Глубоко внутри моего разума. Господь, дающий мне пищу, Наполняет мою голову фиолетовым пламенем, Пока его небесное сияние Не превратит мое сознание В высший Свет! ( Сен-Жермен) Я завжди дякую Богу за Мудрих вчителів, яких я мала у своєму житті: насамперед, це моя бабуся Варвара, яка ,не маючи ніякої освіти, виховувала мудрим, чистим і люблячим серцем; О. А. Захаренко- керівник моєї дипломної роботи, еталон Наймудрішого директора школи і просто Учителя, В.О. Сухомлинський та Ш. О. Амонашвілі, творчість яких- безцінний скарб, бездонне дно Мудрості.
Бойченко Людмила Миколаївна- учитель початкових класів Першої міської гімназії
