Портфоліо вчителя Гаражун Людмила Вікторівна

Меню сайту
Категорії розділу
Оголошення [0]
Повідомлення для учнів та батьків
Класні проекти [2]
Методична робота [1]
Персональні сторінки [6]
Наше опитування
Ваші життєві цінності
Всього відповідей: 518
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Архів матеріалів

 

Высказывания и афоризмы о красоте и прекрасном.

ЗАГРУЗИТЬ

Переглядів: 1523 | Додав: Cvet_lana | Дата: 12.02.2009 | Коментарі (0)



  Усна народна творчість усіх народів нерозривно пов'язана з обрядом і міфом. Певну частину її становить обрядовий фольклор (тобто примовляння, закликання, пісні), який виконувався під час святково-обрядових дійств і органічно вплітався в саму структуру обряду. Для обряду характерні повторюваність і символічність (наприклад, “засівання” на Новий рік символізує майбутню сівбу і багатий урожай і т.п.).

ЗАВАНТАЖИТИ

Переглядів: 1168 | Додав: Cvet_lana | Дата: 10.02.2009 | Коментарі (0)



  У давніх слов'ян рік починався весною, березневе літочислення зберігалося до 1409 року. (За цим літочисленням Нестор – літописець розпочав “Повесть временных лет”). У свідомості давнього землероба новий трудовий рік починався з відродження навколишньої природи, із пробудженням матері-землі від зимового сну, з першою оранкою і сівбою. Весну зустрічали радісно і пишно, з піснями, танцями, іграми. Ці пісні називали веснянками. Існують і паралельні назви: в Галичині – гаївки, гагілки, на Поліссі – маївки, магівки, на Волині – рогульки. Гаївки в західних областях України називають ігрові і танкові дії, що співаються переважно на Великодні свята, а також увесь фольклорно-етнографічний комплекс весняного свята. Назва ж “веснянка” об'єднує всі пісні, які співають на вулиці, на вигоні за селом від ранньої весни аж до зелених свят.
  Одним з найцікавіших звичаїв стародавніх слов'ян, а в першу чергу наших предків, є закликання весни.
  Народна уява створила поетичний образ весни у ... Читати далі »
Переглядів: 1210 | Додав: Cvet_lana | Дата: 10.02.2009 | Коментарі (1)

Цели: 

Обучающие: 
познакомить с творчеством народных мастеров-умельцев, 
научить работать с природным материалом - мочалом, 
обобщить и систематизировать знания о свойствах данного материала; отработать навыки переплетения мочала.
Воспитательные: 
воспитание доброты и искренности, трудолюбия и любознательности, чувства прекрасного.
Развивающие: 
развитие познавательных умений, трудовых умений; 
развитие навыков учебного труда.

Оборудование для учителя: ... Читати далі »
Переглядів: 2647 | Додав: Cvet_lana | Дата: 10.02.2009 | Коментарі (2)



Дівчинка: Вдягла весна мережану сорочку,
  Умившись і звільнившись од турбот,
  І підіймає волошкові очі
  До віщих, до церковних позолот.

Хлопчик: Душа стає і цю днину молодою,
  Забувши, що слова бувають злі,
  І повняться, старання добротою
  На ранньому скоромному столі.

.........................................................

ЗАВАНТАЖИТИ


Переглядів: 7045 | Додав: Cvet_lana | Дата: 10.02.2009 | Коментарі (2)


Січень

 Новий рік – до весни відлік.
 На Новий рік прибавилося дня на заячий скік.
 Сонце блищить, а мороз тріщить.
 Холод не брат, а завірюха не сестра.
 Мороз не вітчим, а холод не мачуха.
 Зимова днина така: сюди тень, туди тень – та й минув день.
 Зимове сонце, як мачуха – світить та не гріє.
 Якби не зима, то й літо було б довше.
 Синиця пищить – зиму віщить.
 На Михайла зима саньми приїхала.
 Січень снігом січе, а мороз вогнем пече.
 Січень без снігу – літо без хліба.
 У січневу холодну добу пам'ятай про худобу.
 Січень наступає – мороз людей обнімає.
 Січень січиться, а ти до печі тулися.
 Січень з груднем прощається, а на лютий очі косує.
 Січню морози, а лютому – хурделиці.
 Сичи – не сичи, коли я на печі.
 Січень січе та морозить, а ґазда з лісу дрова возить.
 У січні вночі панують сови та сичі.
 Сніг, завірюха – то зима біля вуха.
 Січень стрибнув на поріг курячим ... Читати далі »
Переглядів: 1530 | Додав: Cvet_lana | Дата: 10.02.2009 | Коментарі (0)


Січень

 Якщо вночі з'явиться іній – вдень сніг не падатиме.
 Кільце навколо місяця – на сильний мороз.
 Вечір зоряний – ніч морозяна.
 Сорока під стріху лізе – на хуртовину.
 Ворони розкаркалися – на мороз, а влаштували в небі хоровод – на сніг.
 Пищать вранці синиці, а горобці ховаються під стріху чи солому – мороз посильнішає.
 Кінь лягає на землю – перед снігопадом.
 Гусак піднімає лапку, ховає голову під крило – на холод.
 Миші вилазять з-під снігової подушки й бігають зверху – до відлиги.
 Снігур заспівав – на хуртовину.
 Якщо пітніють шибки навіть у холоднечу – на потепління.
 Коли сніг рано ліг – врожай озимини і ярових буде рівним.
 З'являються коло сонця чи місяця райдужні кола – в найближчу добу погода погіршиться.
 Якщо дерева в січні покриваються інеєм – на щедрий врожай.
 Якщо січень мокрий та з відлигами – жди холодного літа.
 Дзвінко кричать ... Читати далі »

Переглядів: 1402 | Додав: Cvet_lana | Дата: 05.02.2009 | Коментарі (0)



  Основним осередком виховання дитини була сім'я, і піклування про дитину в сім'ї починалось вже з вибору подружньої пари. Існувала сувора заборона на кровний зв'язок між нареченими і вживання спиртних напоїв у перший місяць після одруження. Майбутній матері не дозволялось виконувати важкої хатньої роботи, всі її бажання намагались вдовольнити, поліпшувалось її харчування, адже майбутня дитина повинна була народитись здоровою.
  Якщо сім'я не мала дітей, вона повинна була взяти на виховання сиріт. Найтяжчі злочини – дітовбивство і відмова від дітей – каралися смертю.

  Обов'язковими атрибутами виховання у наймолодшому віці було годування материнським молоком та колисання під колискову, що сприяло росту і загальному розвитку дитини. У народній педагогіці немовля розглядається як неоціненна частка природи, і його виховання підпорядковується загальним законам. Принип природовідповідності вимагає будувати виховання з урахуванням особливостей природи. Тому ... Читати далі »

Переглядів: 3027 | Додав: Cvet_lana | Дата: 05.02.2009 | Коментарі (1)

Дочекався Луки: ні хліба, ні муки

За церковним календарем 5 травня – день святого апостола Луки. В народі відзначали давнє, очевидно, дайбозьке свято “Ляля”, або “Червона гірка”. 
Одразу по обіді на сільській леваді збиралися хороводи. Вибравши найсимпатичнішу дівчину, прикрашали її шию, руки, ноги й талію всілякою зеленню, на голову одягали вінок із свіжих квітів й урочисто всаджували на “трон”, зроблений з кількох плиток свіжого дерну, покладених одна на одну. Поруч ставили глечик з молоком, сир, масло та інші молочні продукти. До ніг “Лялі” кожна присутня дівчина клала свіжосплетений віночок.
Дівчата водили довкола “Лялі” хороводи і співали пісень. Переважно це були веснянки:
А в правую середу, середу,
Пасла дівка череду, череду.
Та загубила корову, корову,
Та запалила діброву, діброву.
Та дібровонька палає, палає,
Дівка корови шукає, шукає.
Та цебром воду носила, носила,
Та дібровоньку гасила, гасила.
Та кілько в цебрі водиці ... Читати далі »
Переглядів: 2082 | Додав: Cvet_lana | Дата: 04.02.2009 | Коментарі (2)

« 1 2 3 4 5 6 7 »
Форма входу

Пошук
Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Copyright Harazhyn L.V. © 2018
Безкоштовний хостинг uCoz